ЩОБ ПІДТРИМАТИ ОРГАНІЗАЦІЮ - ТИСНІТЬ СЮДИ
ЩОБ ПІДТРИМАТИ ОРГАНІЗАЦІЮ - ТИСНІТЬ СЮДИ

Кропивницькі ЗМІ про  політику:

інтернет-сайти

Інформаційний портал "Гречка"
Інформаційний портал "Гречка"
Перша Електронна Газета
Перша Електронна Газета
Інформаційний центр "Златопіль"
Інформаційний центр "Златопіль"
Інформаційне видання "Точка доступу"
Інформаційне видання "Точка доступу"
Онлайн-видання "Рідний Край"
Онлайн-видання "Рідний Край"

Газети:

Нова газета
Нова газета

Пресональні блоги

Блог Дмитра Сінченка
Блог Дмитра Сінченка

Поділіться інформацією про АПН у соцмережах

Аналітика – в тренді!

15-16 вересня відбувся семінар «Зміцнення українських аналітичних центрів: розвиток інституційної спроможності та покращення співпраці з партнерами в Європейському Союзі» для представників аналітичних центрів України, під час якого учасники отримали рекомендації фахівців, як готувати аналітичні матеріали, які були б практичні та цікаві їхнім європейським колегам, ефективно співпрацювати з аналітичними інституціями в ЄС, комунікувати й пропонувати свої продукти на європейський аналітичний простір, зокрема й  Німеччину.

 

До участі у заході було запрошено і голову ГО "Асоціація Політичних Наук" Дмитра Сінченка. Семінар організовано Інститутом європейської політики (Берлін, Німеччина) та Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

 

«Проект, над яким  працює Інститут європейської політики, а   також  цей семінар  створені  для того,  щоб підвищити рівень обізнаності між аналітичними центрами України та Німеччини,   обмінятися знаннями та думками з  приводу того, як писати різноманітні аналітичні матеріали,    щоб покращити адвокаційну  роботу своїх центрів,  підвищити  здібності у сфері фандрейзингу  та публічних відносин», – відкрила семінар Катрін Бьотгер, заступник директора Інституту європейської політики (Німеччина).

«Аналітичні центри в Україні виконують дещо відмінну роль  від аналітичних центрів  у стабільних країнах, де немає революційних потрясінь, – висловила свою думку  Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні  ініціатив». –  Сьогодні ми спостерігаємо унікальну ситуацію зі взаємодії аналітичних центрів із владою, чого не було раніше. Коли відбуваються колосальні трансформації у всіх  сферах життя  –  потрібен мозок, розробки, плани, аналітика. Все це дуже затребуване сьогодні!».

 

Однак сучасним українським аналітичним центрам бракує певних навичок, зауважила Ірина Бекешкіна. Наприклад, давати  стислу й конкретну продукцію,   працювати саме на замовника. Крім того, важливо навчитися виконувати й адвокаційну функцію,  не тільки писати аналітичні записки, а й вміти співпрацювати зі ЗМІ, з громадськими організаціями, організаціями дії. «Аналітичний центр в наших умовах має бути «думаючим танком», який прокладає дорогу в майбутнє, – каже Ірина Бекешкіна. – А відтак нам потрібна співпраця з кращими європейським аналітичними центрам, які можуть навчити нас працювати якісніше, адже мають у цій сфері більший досвід».

 

Науковий співробітник Інституту європейської політики (Німеччина) Людмила Мельник представила результати опитування, проведеного серед провідних німецьких аналітичних центрів, котрі тісно співпрацюють з українськими колегами. Вона запропонувала українським колегам подивитися на себе очима експертів німецьких аналітичних організацій.  «Одразу впадають в око проблеми  в комунікаційній сфері, – каже Людмила Мельник.  –  Комунікація в Україні недооцінюється. Німецькі експерти звернули увагу, наприклад,  на те,  що в Україні допустиме довільне оформлення електронних листів, ігноруються іноді й самі відповіді на листи. Але електронний лист – це своєрідний договір в Німеччині. Якщо ви домовились про щось з партнером через листування, то це вже документ».

 

Є питання і до написання аналітичних текстів. Забагато власної позиції, мало аналізу.  У своїй промові експерт має показати факти і аналіз, а не окремі тези і висновки. Проглядає істотна відмінність і у поглядах на те, що таке класичний аналітичний центр.  У Німеччині під аналітичним центром насамперед вважають науку, а не адвокацію. Не вистачає німецьким аналітикам і таких тем про Україну, як  аналізів  соціальної сфери –  як виглядає система освіти, система охорони здоровʼя, бракує аналітичного матеріалу про  внутрішню політику, аналізу  імплементації міжнародних договорів.

 

«Інтерес до України набрав іншої якості, – зазначила Людмила Мельник. –  Україною починають  цікавитися більш детально, чого раніше  не було. І очікують, що українські  експерти почнуть надавати цю інформацію».

Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна представила результати опитування українських аналітичних центрів, які розкривають проблему інституційної та аналітичної спроможності think tanks в Україні, наявні проблеми та перспективи співпраці із аналітичними центрами в країнах ЄС, сфери інтересів для тісного партнерства, з точки зору українських експертів.

 

На думку представників українських аналітичних центрів,   аналітичний центр  – це організація, яка робить аналітику і здійснює вплив на ухвалення рішень; співпраця з аналітичними європейськими центрами не є системною, а здійснюється в рамках окремих проектів. Не збіглася думка й щодо тем, які цікавлять європейських колег. На думку українських експертів, закордонних  партнерів цікавлять продукти, які  повʼязані з політичними  моментами, формуванням внутрішніх політик, зовнішніх політик,  дещо менше економіка, і дуже мало - соціальна та культурна сфери. Марія Золкіна наголосила, що розібратися, чому такі відмінності виявилися в паралельних опитуваннях, учасники семінару  намагатимуться в процесі тренінгу.

 

Про роботу з різними споживачами продукції think tanks та інші секрети успішної адвокації на загальноєвропейському рівні  розповіли   Тарас Качка, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження», а також  Олена Пристайко, виконавчий директор Офісу зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі.

 

«Семінар був дуже цікавим, особливо коли порівнювали стилі роботи українських і німецьких аналітичних центрів, – написала на своїй сторінці у ФБ учасниця семінару  Ірина Федець (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій). – Представники німецького аналітичного сектору відмічають порівняно більшу емоційність і суб'єктивність в коментарях українських експертів, тоді як в Німеччині на першому місці йдуть факти, цифри, а тоді вже власні висновки. Панельних дискусій в Україні справді бракує, тоді як в Німеччині це невід'ємна частина аналітичної роботи. Зате в Україні частіше проводять прес-конференції. Також німецькі колеги не розуміють, чому українські аналітики деколи ігнорують електронні листи і на них не відповідають, а також чому в нас організовують заходи високого рівня за тиждень-два, а не за кілька місяців вперед».

 

Під час  семінару учасники  також мали змогу обрати  теми для написання Policy Paper. Після розгляду тем буде відібрано чотири учасники, які візьмуть участь у написанні Policy Paper українською мовою, котрі супроводжуватимуться рецензуванням (peer review) і будуть перекладені німецькою мовою та опубліковані на сайтах Інституту європейської політики (Берлін, Німеччина) й Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Фото - із сайту Фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва"

Оставить комментарий

Комментарии: 0