Медична реформа на Кіровоградщині: з перших кроків, разом з громадськістю до благополучних років
Проект передбачає забезпечення громадської участі в процесах впровадження медичної реформи в Кіровоградській області задля створення дійсно ефективної, якісної та доступної системи медичної допомоги на всіх територіях області. Актуальність проекту обумовлена декількома чинниками. По перше, фактично саме зараз відбуваються практичні етапи впровадження медичної реформи, що здійснюються на рівні місцевих органів влади та на рівні закладів охорони здоров’я. Саме зараз регіони (райони, міста, об’єднані територіальні громади) самостійно формують майбутню систему медичної допомоги. Як свідчить досвід, на місцях цей процес далеко не завжди відбувається демократично та ефективно. Том важливим є здійснення експертного та незалежного контролю за цими процесами, з метою забезпечення вчасного реагування на неправомірні чи не ефективні рішення. По друге, не достаток інформації та складність реформи, створюють вакуум у громадській свідомості. Громадськість не розуміє важливість процесів, що зараз відбуваються. Саме тому, навіть свідомі, активні громадяни не розуміють, яким чином вони можуть впливати на реформування медичної сфери на місцевому рівні. Тому вкрай важливою є консолідація експертної громадськості та її включення у процеси реформування. По третє, процес реформування первинної ланки надання медичної допомоги відбувається з поспіхом, що може призвести до неефективного використання державних коштів. Справ в тім, що на 2018 рік в обласному бюджеті передбачено 136 млн. грн на потреби первинної ланки. Із неоправданим поспіхом, Кіровоградська державна адміністрація розробляє «Перспективний обласний план формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги». Згаданий план розробляється без громадської участі та дуже поспішно. В четвертих, ані влада ані громада не розуміють, що медична реформа це не примха чиновників а одна із складових Угоди про асоціацію Україна-ЄС (далі – УА). Нещодавно проведене соціологічне дослідження здійснене в січні 2018 року, Центром політичного аналізу Polimetrix, доводить, що більшість (64.6%) мешканців області позитивно сприймають євроінтеграцію України. Таке сприйняття формує базис для впливу на владу та місцеві громади. Адже обговорення змісту та важливості УА призведе до зміни ситуації. Людям важливо пояснити, що «Європу» необхідно робити тут, тобто на місцях і влада має зобов’язання виконувати УА, яка фактично перетворює Україну на Європейську країну. Такий інформаційний посил буде ефективним інструментом впливу не тільки на громадськість а й на чиновників та лікарів, які безпосередньо впроваджують УА в частині імплементації медичної реформи. Саме тому, УА та експертний моніторинг її виконання є унікальними та потужними інструментами для тиску на місцеву владу з метою врахування громадських інтересів і формування дійсно ефективної та доступної системи медичної допомоги в Кіровоградській області. Останнє і є головною метою проекту. Задля досягнення означеної мети будуть реалізовані наступні завдання:
Проведення громадського моніторингу запуску реформування системи медичної допомоги (первинної ланки), як компоненту УА.
Активізація громадськості задля розробки рекомендацій щодо проведення медичної реформи та здійснення їх лобіювання.
З метою досягнення запланованої мети та ефективної реалізації поставлених завдань будуть об’єднані зусилля, двадцяти двох організацій громадянського суспільства області, що об’єднались в Коаліцію «Рада Експертів»
Мета проекту
Сприяння ефективному запуску реформи медичної допомоги в Кіровоградській області, як складової частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС шляхом залучення широкого кола громадськості до здійснення моніторингу виконання основних компонентів реформи та врахування громадських інтересів у процесах її впровадження.
Обґрунтування
Долучаючись до участі в процесі реформування первиної ланки на рівні області, протягом 2018 року, ми плануємо здійснити повний моніторинговий цикл, а саме: а) проведення первиного моніторингу; б) визначення проблем та розробка рекомендацій; в) проведення заходів громадського тиску щодо імплементації рекомендацій; г) проведення вторинного моніторингу (зокрем щодо імплементації рекомендацій); д) розробка рекомендацій за результатами вторинного моніторингу. В рамках цього конкурсу проектів, в разі підтримки нашого проекту, ми проведемо первинний моніторинг та розробимо відповідні рекомендації. Для проведення вторинного моніторингу та розробки рекомендації за результатами вторинного моніторингу, організація подала відповідну проектну заявку на постійний конкурс грантів «Громадськість за проєвропейські зміни в Україні». Таким чином первиний моніторинг буде проведено фактично на початку реформи (перше півріччя), тобто будуть відстежені та зроблені разом із громадськістью «перші кроки» реформи. Потім ми будемо лобіювати наші рекомендації і у другій половині ІІ піврічча ми проведемо вторинний моніторинг впровадження медичної реформи та рекомендацій громадськості. Таким чином Кіровоградська медицина, разом з громадськість зробить «перші кроки» до сталої та ефективної системи медичної допомоги, яка забезпечить всіх мешканців області благополуччам та довгими роками здорового життя, відповідно до показників розвинутих країн Європи.
Регіон, у якому виконується проект, цільова аудиторія проекту та її потреби
Проект реалізовуватиметься на території Кіровоградської області та охоплюватиме всі рівні адміністративних територій.
Головними бенифіціарами проекту є місцеві громади Кіровоградської області, які за результатами проекту отримають правильно організовану мережу центрів первинної медичної допомоги.
Разом з тим, цільовою групою проекту також стануть і особи, які безпосередньо здійснюють процеси реформування системи медичної допомоги.
На сьогодні громадськість виявилась фактично не готовою впливати на хід реформи медичної галузі. Більшість громадян погоджуються що реформа необхідна, але що саме відбувається зараз та чи ефективно впроваджується процес на місцевому рівні не розуміють. З іншого боку, громадськість не може визначитись із можливостями впливу на реформу на рівні своїх місцевостей. Все це, формує певну пасивність громадського сектору, що є дивним, адже місцеві громади позитивно налаштовані на Євроінтеграційні процеси. Тому визначаючи потреби громадськості, можна зазначити, що основними потребами є: а) підтримка відчуття, що саме громадяни відповідальні за формування Європейського майбутнього своєї місцевої громади та системи медичної допомоги; б) розуміння того, що в області існує пул громадських активістів, які активно включені в процес реформування та ефективно лобіюють громадські інтереси; в) необхідність отримання якісної, доступної та неупередженої інформації про хід реформи; г) отримання можливості впливати на рішення місцевих органів влади та медичних установ, в процесах здійснення реформи на місцевому рівні.
Попередній аналіз процесів реформування, що здійснюються на рівні Кіровоградської області, дозволяє чітко визначити і потреби особи, які безпосередньо розробляють та реалізують заходи реформування системи медичної допомоги. Загалом такі особи, мають такі потреби: а) отримання інформації про деякі аспекти та процеси, що мають здійснюватися в ході реформування; б) налагодження ефективної комунікації з громадськістю; в) отримання допомоги в лобіюванні виділення необхідного фінансування та правильного освоєння наявних фінансових ресурсів; г) отримання допомоги в модерації процесів прийняття необхідних рішень, знаходженні консенсусу у деяких складних питаннях.
Діяльність підтримується проектом "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid) та Міжнародного фонду «Відродження» (http://www.irf.ua), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та "Європейською правдою".